23 лютого народ України святкує День захисника Вітчизни. Хочеться побажати вам, шановна сильна половина, ніколи, ні за яких умов не здаватися, швидко долати життєві труднощі, мати красиві мрії і гідні цілі.
Вищi військові навчальні заклади Національна академія оборони України Українська військово-медична академія Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Військовий інститут Одеського національного політехнічного університету(сформовано на базі Факультету підготовки офіцерів запасу Одеського ордена Леніна інституту Сухопутних Військ) Севастопольська Академія Військово-морських сил імені П.С.Нахімова Полтавський військовий інститут зв’язку Житомирський військовий орденів Жовтневої Революції і Червоного Прапора інститут радіоелектроніки імені С. П. Корольова Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Академія сухо
... Читати далі »
УДХТУ — Український державний хіміко-технологічний університет (єдиний хімічний університет України) ІОХ — Інститут органічної хімії НАН України ІБОНХ — Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України ІНФОВ — Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії імені Л.М. Литвиненка НАН України.
Факультети Хімтех КПІ — Хіміко-технологічний факультет Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Хімфак КНУ — Хімічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка Хімтех ХПІ — Хіміко-технологічний факультет Національного технічного університету України «Харківський політехнічний інститут» Хімтех ОНПУ — Хіміко-технологічний факультет Одеського національного політехнічного університету Хімфак СТІ — Хімічний факультет Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Сєвєродонецьк) ФЕХТ ДонНТУ — Факультет екології
... Читати далі »
Міжнародний рік хімії 2011 (МРХ 2011) має на меті відзначити внесок хімії у покращення добробуту людства у всьому світі. Девіз року «Хімія – наше життя, наше майбутнє».
Рішення щодо проголошення 2011 року Міжнародним роком лісів було прийнято ще 20 грудня 2006 року в резолюції Генеральної Асамблеї, яка закликала секретаріат Форуму ООН з лісів виступити у ролі координатора проведення Року.
Дні ООН в Україні, 2011 рік
Міжнародні роки Організації Об’єднаних Націй 2011 Починаючи з 1959 року Організація Об’єднаних Націй проголошує міжнародні роки задля того, щоб привернути увагу до основних проблем та заохотит
... Читати далі »
Силікатна кислота H2SiO3 - сполука кремнію, назву якої утворено він латинської назви елемента Silicium. Силікатна кислота дуже слабка. Вона слабкіша навіть за карбонатну кислоту. Силікатну кислоту можна одержати дією будь-якої кислоти на розчини силікату калію або натрію, наприклад: Na2SiO3 + 2HCl = H2SiO3↓ + 2NaCl
При цьому вона виділяється у вигляді білого драглистого осаду, який містить значну кількість води. У воді H2SiO3 нерозчинна, але у подрібненому стані має властивість утворювати колоїдний розчин. При нагріванні силікатна кислота поступово зневоднюється, а при прожарюванні повністю втрачає воду і перетворюється на силікатний ангідрид SiO2.
Нітратна кислота Азо́тна кислота́, нітра́тна кислота (HNO3) — сильна одноосновна кислота. Отримується при окисленні аміаку або реакції сірчаної кислоти з нітратом калію. Висококорозійна кислота, реагує з більшістю металів, сильний окислюючий агент. Використовується для нітрації та одержання ефірів органічних сполук, при виробництві сірчаної кислоти, нітратів, вибухових речовин, пластмас, барвників.
Фізичні властивості
Нітратна кислота являє собою безбарвну димучу рідину з їдким запахом, легко розкладається, забарвлюючись у жовтий колір. Густина 1,53 г/см³. Кипить при 86°С, замерзає при — 41°С. На повітрі HNO3 «димить» внаслідок притягання її парами вологого повітря і утворення дрібненьких крапельок туману.
Нітратна кислота нестійка і вже під впливом сонячного світла поступово розкладається: 4HNO3 = 4NO2 + O2 + 2H2O
При нагріванні розклад її значно прискорюється. Утворюваний діоксид азоту розчиняється в HNO3 і надає їй жовтуватого кольору. У водних р
... Читати далі »
Фізичні властивості Хімічно чиста сульфатна кислота являє собою важку безбарвну маслянисту рідину. Продається звичайно її 96,5% — ний водний розчин густиною 1,84 г/см3 або так званий «олеум», тобто розчин SO3 в H2SO4. У воді H2SO4 розчиняється дуже добре (змішується з водою в необмежених кількостях). При цьому виділяється тепло, і розчин дуже сильно нагрівається (навіть до кипіння води). Тому при додаванні води до концентрованої сульфатної кислоти остання розбризкується внаслідок швидкого перетворення води в пару. Через це при розведенні концентрованої H2SO4 треба кислоту вливати у воду (а не навпаки!) тонким струменем при старанному розмішуванні розчину скляною паличкою. Виділення тепла обумовлюється утворенням гідратів H2SO4 • H2O, H2SO4 • 2H2O і ін.
Концентрована H2SO4 активно вбирає вологу, завдяки чому її часто застосовують для висушування газів, які хімічно не взаємодіють з нею. Концентрована сульфатна кислота руйнує
... Читати далі »
Оксидами називаються складні речовини, до яких входять два елементи, один з яких оксиген.
Майже всі хімічні елементи утворюють оксиди. І досі ще не добуто оксиди трьох елементів - благородних газів: гелію, неону, аргону.
Оксиди класифікують на
Солетворні
основні
кислотні
амфотерні Несолетворні
(байдужі, або
індиферентні)
СО, N2O, NO і ін.
Солетворні оксиди здатні утворювати солі під час взаємодії з кислотами або кислотами.
Основними називаються такі оксиди, яким відповідають основи. Ці оксиди металів. Для них характрний фонний тип зв'язку. У металів, які входять до складу основних оксидів, ступінь окислення буває не вище + 3. Наприклад, No2O, CaO, FeO, NiO, CuO, ін.
Кислотними називають оксиди, яким відповідають кислоти. Утворюються неметалами і деякими металами, що виявляють високі ступені окислення. Наприклад, CO2, P2O5, SO2SO3, SiO2, CrO3, Mn2O7, ін.
Амфотерними називаються такі оксиди, які
... Читати далі »
Неметали – прості речовини, які не мають властивостей металів, а саме: металічного блиску, непридатні для кування, погано проводять тепло, електричний струм. У хімічних реакціях атоми неметалів, як правило, одержують електрони. До неметалів зараховують 22 хімічних елементи: водень (гідроґен), азот, кисень (оксиґен), флуор, хлор, інертні гази, бром, карбон, фосфор, сульфур, селен, йод, астат, телур, бор. Типові оксиди неметалів є ангідридами. Різкої межі між металами, металоїдами та неметалами немає.
Якщо в Періодичній системі умовно провести лінію по діагоналі від Бора до Астату, то праворуч угорі в головних підгрупах будуть розташовані елементи-неметали. До них належать: Гідроген, Гелій, Бор, Карбон, Нітроген, Оксиген, Флуор, Неон, Силіцій, Фосфор, Сульфур, Хлор, Аргон, Арсен, Селен, Бром, Криптон, Телур, Йод, Ксенон, Астат, Радон.
Елемент Оксиген розташований в 2-му періоді, VI групі Періодичної системи. Порядковий номер — 8, відносна атомна маса — 16. В атомі Оксиг
... Читати далі »
Дезоксирибонуклеї́нова кислота́ (ДНК) — один із двох типів природних нуклеїнових кислот, який забезпечує зберігання, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичної програми розвитку і функціонування живих організмів. Основна роль ДНК в клітинах — довготривале зберігання інформації про структуру РНК і білків.
У клітинах еукаріотів (наприклад, тварин, рослин або грибів) ДНК знаходиться в ядрі клітини в складі хромосом, а також в деяких клітинних органелах (мітохондріях і пластидах). У клітинах прокаріотів (бактерій і архей) кільцева або лінійна молекула ДНК, так званий нуклеоїд, знаходиться в цитоплазмі і прикріплена зсередини до клітинної мембрани. У них і у нижчих еукаріот (наприклад дріжджів) зустрічаються також невеликі автономні кільцеві молекули ДНК, так звані плазміди. Крім того, одно- або дволанцюжкові молекули ДНК можуть утво
... Читати далі »
Карбонові кислоти (рос. карбоновые кислоты, англ. carboxylic acids, нім. Karbonsäuren f pl) – органічні сполуки, що містять одну або декілька карбоксильних груп СООН. За кількістю цих груп розрізняють одноосновні (бензойна, оцтова кислота), двоосновні (щавлева, фталева) та багатоосновні (лимонна) К.к.
До складу К.к. можуть входити також інші функційні групи, напр., -ОН, -NH2, C=O. К.к. значно слабкіші за мінеральні кислоти. Ароматичні карбонові кислоти сильніші за насичені аліфатичні. Утворюють солі та різні похідні речовини: галогенангідриди, аміди, складні ефіри. Мають різноманітне промислове застосування і велике біологічне значення.
У молекулах карбонових кислот, як і в молекулах спиртів, містяться гідроксильні групи, унаслідок чого кислоти виявляють деяку с
... Читати далі »
