Вода - найпоширеніша речовина на Землі, але в той же час ми можемо сказати, що на Землі немає чистої води. Все, що ми називаємо водою, це розчини тих чи інших речовин у воді. - Чому морську воду не можна пити? Тому що в ній міститься хлорид натрію і вона від нього дуже солона на смак. Хлорид натрію або кухонна сіль дуже добре розчиняються у воді. Вода є найкращим розчинником. У ній розчиняються майже всі гази атмосферного повітря: азот, кисень, вуглекислий газ і різні сполуки май елементів періодичної системи. У ній містяться і частинки пилу. Все це ми називаємо водою. Розчинні у ній солі надають їй приємний смак. У воді багатьох джерел міститься велика кількість розчинних речовин і вона має цілющі властивості. Така вода називається мінеральною. До кінця XIX ст. усі розчини вважали сумішами 2-х чи кілька речовин, у яких відсутня будь-яка взаємодія між розчинником і розчинною речовиною. Пізніше було доведено, що розчинення процес не тільки фізичний але й хімічний.Його фізико-хімічну природу можна спостерігати на дослідах. Як відомо, процес розчинення у воді супроводжується помітним зниженням температури рідини. Багато уваги вивченню розчинів при М. В. Ломоносов. Він проводив дослідження залежності розчинності речовин від температури. Він перший встановив, що розчини мають нижчу температуру замерзання, ніж вода. Він дав молекулярно-кінетичне пояснення процесу розчинен¬ня. Ломоносов вважав, що частинки розчиняємої речовини рівномірно розподіляються між частинками розчинника. Молекули речовин знаходяться у безперервному русі. Цим пояснюється явище дифузії.- це поширення одних речовин в інших. Покладемо у стакан з водою кристали перманга¬нату калію. Через деякий час навколо вода забарвиться в рожевий колір. Невидимі частинки перманганату під впливом молекул води відірвались від кристалів і дифундували у воду. Дифузія відбувається повільно, але зрештою утворюється однорідний розчин. Густина розчину більша за густину води, тому він відривається від кристалів і струмочками падає вниз. При постійній температурі такі розчини зберігаються і не відстоюються. Вони прозорі і можуть бути різного кольору. Такі розчини називають істинними. Властивості розчинів залежать від розмірів частинок розчиняємої речовини. Всиплемо у воду потовченої крейди, пе¬ремішаємо і дамо відстоятися. Дрібні частинки осідають на дно, вода стає прозорою. Ця речовина практично не розчиняється у воді і утворює з нею суміш, яка складається з молекул води і частинок твердої речовини. До складу такої частинки входить велика кількість молекул. Суміш води з дрібними частинками твердої речовини називають сус¬пензією. Газ, бензин, різні олії практично не розчиняються у воді. В результаті збовтування з водою вони утворюють емульсії. Краплини цих речовин деякий час плавають у воді, а потім спливають на поверхню води. Емульсія - розчин, в якому краплини будь-якої рідини розміщені між молекулами розчинника. При відстоюванні розділяються на складові частини. Таку властивість використовують для порівняння, наприклад: Емульсія і суспензія - 2 різновиди зависі. Колоїдні розчини займають проміжне місце між істинними розчинами і зависями. Вони містять такі маленькі частинки речовини, що рідина здається прозорою, хоч частинки являють собою не окремі молекули, а їх скупчення. Прикладом колоїдних роз¬чинів може бути білок яйця, розчин желатину, крохмалю, столярного клею. Кров, цитоплазма живих клітин є теж колоїдним розчином. Колоїдні частинки не осідають. Вони перебувають у постійному русі. Це перешкоджає їхньому осіданню. Колоїдні розчини діляться на 2 групи - золь і гель. Гель утворюється з золя в результаті висихання. Відрізнити колоїдний і істинний розчин можна за допомогою сонячного проміння. Залежно від того, для яких потреб використовують воду, її певною мірою очищують. Величезне значення має очищення питної води. У водопровід надходить вода з річок та водосховищ. Річкова вода містить багато шкідливих домішок у вигляді решток життєдіяльності тварин і людини та мікроорганізми. Воду пропускають крізь сітки, які затримують великі предмети, потім відстоюють, фільтрують, хлорують для знищення мікроорганізмів. В деяких випадках використовують ультрафіолетове проміння. Кринична вода не має завислих домішок. В ній майже не буває мікроорганізмів. Така вода містить у собі розчинні солі, корисні для людини. Недаремно народ цінував джерельну воду. Вона смачна, кришталево чиста, нерідко буває цілющою, тому що містить набір необхідних для організму мікроеле¬ментів. Старі люди розповідають про «непочату воду». Тобто воду, набрану до сходу сонця. За легендою вона дуже корисна для дітей, особливо, якщо набрана з 3-х криниць. Той, хто несе «непочату воду», не може ні з ким розмовляти, інакше вона може втра¬тити свою цілющу силу
