Спирти - похідні вуглеводнів, у молекулах яких один або кілька атомів водню заміщені гідроксильними групами (OH). Гідроксильну групу зв'язану з sp3-гібридизованим атомом вуглецю (карбону) називають спиртовою.
Історія спирту Етиловий спирт, вірніше рослинний хмільний напій, що його містить, був відомий людству з глибокої давнини. Вважається, що не менш ніж за 8000 років до нашої ери люди виготовляли
... Читати далі »
Алкани, насичені вуглеводні (рос. алканы; англ. alkanes; нім. Alkane), насичені ациклічні вуглеводні, що мають загальну формулу CnH2n+2, їх також називають парафінами. Більшість їх хімічних реакцій з різними реагентами починається з розриву зв'язку С-Н, тоді як їх розпад при високих температурах йде передовсім по зв'язках С-С. Алкани складають значну частину вуглеводнів нафт і природних горючих газів. Із нафти і горючих газів виділено всі алкани нормальної будови, від метану до тритриаконтану (С33Н68) включно. Оскільки алкани містять максимально можливу кількість водню в молекулі, то вони характеризуються найбільшою масовою теплотою згоряння (енергоємністю), а з ростом кількості атомів масова теплота згоряння алканів зменшується (в метану 50207 кДж/кг). Внаслідок низької густини об'ємна т
... Читати далі »
Основні положення теорії хімічної будови органічних сполук
• у хімічних сполуках атоми зєднуються між собою у перному порядку відповідно до їх валентності, що визначає хімічну будову молекул;
• хімічні і фізичні властивості огранічних сполук залежать як від природи і кількості атомів, що входять до їх складу, так і від хімічної будови молекул;
• для кожної емпіричної формули можна вивести певну кількість теоретично можливих структур (ізомерів);
• кожна органічна речовина має лише одну формулу хімічної будови, яка дає уявлення про властивості даної сполуки;
• у молекулах існує взаємний вплив атомів як бепосередно звязаних, так і безпосередньо не звязаних один з одним.
Теорія О.М.Бутлерова має фундаментальне значення для розвитку хімії, оскільки визначає основні особливості хімічної будови молекул.
На основі терії О.М.Бутлерова розроблено сучасну номенклатуру і класифікацію органічних сполук.
C + O2 → CO2 CaO + CO2 → CaCO3 C2H4 + HBr → C2H5Br CO2 (g) + H2O (l) → H2CO3 (aq) H2CO3 (aq) + BaCO3 (s) → T ≈ 298 K, P ≈ 100 kPa Ba(HCO3)2 (aq) CaO (s) + H2O (l) → T = 298.15 K, P = 101.325 kPa Ca(OH)2 (s) & ΔH = −63.7 kJ / mol of CaO
Розкладу AB → A + B
2 H2O → 2 H2 + O2 C2H5Br → C2H4 + HBr ZnCO3 (s) → T >> 373 K, P ≈ 100 kPa ZnO (s) + CO2 (g)
Замiщення A + BC → B + AC
Zn + CuSO4 → Cu + ZnSO4 2 Al + HCl → 2 AlCl3 + 3 H2 ↑ O2 (g) + HgS (s) → Hg (g) + SO2 (g) C (s) + ZnO (s) → T > 1223 K, P ≈ 100 kPa Zn (g) + CO (g) C (s) + H2O (g) → T ≥ 1273 K, P ≈ 101 kPa H2 (g) + CO (g) & ΔH ≈ +120 kJ / mol
Людина віддає перевагу прозорій, без кольору, без неприємно¬го запаху і присмаку питній воді. Вода не повинна містити водні організми, завислі частки або плаваючі плівки, які можна розрізни¬ти неозброєним оком. Добра вода повинна бути прозорою на вигляд. Прозорість води характеризується здатністю її пропускати видиме світло і залежить від наявності в ній суспендованих части¬нок мінерального або органічного походження. Воду вважають дос¬татньо прозорою, якщо через 30-сантиметровий шар води можна прочитати звичайний друкарський шрифт.
Якість, протилежну прозорості, називають каламутністю. Ка¬ламутність води свідчить про забруднення її домішками ґрунту, стічними водами або про наявність недоліків в обладнанні криниць, свердловин чи каптажів (каптаж - це пристрій в місці виходу води із землі з метою запобігання замулюванню і забрудненню джере¬ла). Каламутні води гірше знезаражуються, і в них краще вижива¬ють мікроорганізми. Дуже каламутна вода може призвести до под¬разнення слизової об
... Читати далі »
Хімічна реакція, або хімічне перетворення, — це перетворення речовин, при якому молекули одних речовин руйнуються і на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з іншим атомним складом. Усі хімічні реакції зображують хімічними рівняннями.
Реакція окиснення літію: 4Li + O2 → 2Li2O
Основні типи хімічних реакцій
Хімічні реакції, а разом з тим і хімічні рівняння, які їх відображають, різноманітні. Проте майже всі хімічні реакції можна звести до чотирьох основних типів: реакції сполучення C + O2 → CO2 CaO + CO2 → CaCO3 реакції розкладу 2 H2O → 2 H2 + O2 ZnCO3 (s) → T >> 373 K, P ≈ 100 kPa ZnO (s) + CO2 (g) реакції заміщення Zn + CuSO4 → Cu + ZnSO4 реакції обміну NaOH (aq) + HCl (aq) → NaCl (aq) + HOH (l) Такий розподіл, або класифікація, реакцій на окремі групи полегшує їх вивч
... Читати далі »
РОЗЧИНИ – однофазні, гомогенні, багатокомпонентні системи змінного хімічного складу. Практично усі рідини, що є в природі, являють собою РОЗЧИНИ. Крім рідких РОЗЧИНІВ, існують газові (газуваті) РОЗЧИНИ. – їх прийнято називати газовими сумішами (напр., повітря) і тверді РОЗЧИНИ. (напр., деякі сплави).
Під РОЗЧИНОМ розуміють рідку молекулярно-дисперсну систему. Розчинником називають компонент, концентрація якого суттєво більша концентрації інших компонентів. Розчинник у чистому вигляді має той самий агрегатний стан, що й розчин. Процес утворення РОЗЧИНУ. полягає у руйнуванні зв’язків між молекулами (йонами) вихідної речовини і утворенні нових зв’язків між молекулами (йон
... Читати далі »
Вода Н20 — рідина без запаху, смаку і кольору; гідроген оксид. Молекула води складається з одного атому оксигену і двох атомів гідрогену. Атоми гідрогену розташовані в молекулі так, що напрямки до них утворюють кут 104,45o із вершиною в центрі атома оксигену.
Алкани
Вода Н20 — рідина без запаху, смаку і кольору; гідроген оксид. Молекула води складається з одного атому оксигену і двох атомів гідрогену. Атоми гідрогену розташовані в молекулі так, що напрямки до них утворюють кут 104,45o із вершиною в центрі атома оксигену.
